— Звичайно, з'явилася любов. Якщо працюєш не натхненно та без емоцій, важко створювати щось позитивне і гарне. Перше враження — затишне місто з багатою історично-культурною спадщиною. Хочеться максимально зробити все, щоб і самі мешканці області й українці дізнались якомога більше про Кіровоградщину. Наприклад, зараз ми працюємо над створенням порталу, де будуть історичні довідки, можливо, легенди, висновки краєзнавців та якісні фотографії.

— Зараз, поки що, призупинили цю роботу. Без громадськості важко рухатися. Важливо, щоб люди були стратегічно задіяні у цей процес. Бренд мають знати всі, так само і подобатися він має усім. Розумієте, має бути синергія. Наскільки це можливо, відвідала різні райони Кіровоградщини: є історія, є цікаві об'єкти. Оскільки вони розкидані по всій області, їх важко поєднати між собою. Все, що стосується туризму, має бути яскраво, емоційно та насичено.

— Це перша програма, в яку ввійшли проєкти не від можновладців, а від звичайних людей: активістів, освітян, представників громадських організацій чи асоціацій тощо. Ми дали змогу людям відчути себе потрібними та задіяними у національно-патріотичному вихованні.

Мені подобаються заходи, які фокусуються на покращенні української мови. Зараз ми завершуємо обговорення цього проєкту і на сайті Кіровоградської ОДА, і у Facebook. Інноваційні освітні проєкти — дистанційна школа лідерів учнівських громад, робототехніка, прозорий садочок тощо.

Крім цього, у нас буде університет «третього віку» для літніх людей. Особисто мені ця програма подобається, бо тут поєднуються і творчість, і турбота про старше покоління.

— Цей проєкт покликаний на те, щоб молодь залишалася на Кіровоградщині та не виїжджала за її межі. Тут і про забезпечення потреб ринку праці, де будуть задіяні всі спеціальності. Ми запропонували різні шляхи вирішення проблеми. Наприклад, щоб молодь за рахунок обласного та місцевих бюджетів могла отримати вищу освіту. Навіть розглядали таке питання як кредитування молодих сімей. Тут і профорієнтаційні програми для мешканців різних районів, і здобуття вищої освіти для молоді. На мою думку, це необхідно та важливо.

— В інформаційному просторі ми працюємо над модернізацією сайту Кіровоградської ОДА. Після завершення карантину проведемо соцопитування серед мешканців — звідки люди черпають інформацію, як зробити її доступною, різноманітною та цікавою всім. Ми бачимо, що наше місцеве телебачення має покриття лише у Кропивницькому та деяких районах, не всюди є друковані видання. Тому зараз працюємо і над тим, аби досягти розумного балансу в отриманні інформації мешканцями області.

— Команда сформована у культурному, освітньому напрямках та в охороні здоров'я. Що стосується молоді та спорту, ми отримали пропозицію від спортивних діячів та Офісу Президента, щодо створення окремого підрозділу, який опікуватиметься цими напрямками. Ми формуватимемо цю команду. В Управлінні інвестицій та туризму конкурс уже пройшла людина, яка відповідає всім вимогам. Але у зв'язку з карантином увесь цей процес трішки пригальмував. Тому, коли пандемія в області піде на спад, ми завершимо цю процедуру. Мені приємно, що ті люди, які хочуть тут працювати, вже зараз з нами. Вони не чекають чогось, а вже сьогодні прогресивно позиціонують себе та роблять те, що можуть. На мою думку, це ще краще, ніж людина, яка б прийшла як джокер.

— Ми ще тільки починаємо працювати. Для мене головне — все, що ми робимо, це для людей. Подобається активне залучення асоціацій, громадських організацій, активістів, об'єднаних у тих чи інших галузях. Тоді формується загальна думка, ми розуміємо проблеми, і є можливість адресно здійснювати ту чи іншу реформу у галузях. Усе має бути лише у діалозі, обговоренні та співпраці. На свої наради я часто запрошую головних спеціалістів з різних галузей. Мені не потрібні лише сухі звіти. Ми не віртуальні, хочеться, щоб виконавець з перших уст отримав завдання. По цьому я бачу гарний фідбек. Люди краще розуміють і по-сучасному себе відчувають. В ОДА все перетворюється у цифру. Спочатку було складно переформатувати тих людей, які звикли виконувати свою роботу системно. Проте зараз усе швидко. А карантин дав ще більше можливостей проводити обговорення, зустрічі чи вирішувати якісь справи онлайн.

— Коронавірус і все, що нього стосується, вніс свої корективи у життя моєї родини та суспільства. Моя друга донька навчається у гімназії, зараз — дистанційно. Уроки онлайн приносять їй задоволення. Каже, що це інноваційно та круто. З друзями ми не бачимось і мало спілкуємося.

— Оскільки я нещодавно приїхала на Кіровоградщину, займаючись різними проєктами, багато читала про корифеїв українського професійного театру. Можливо, мешканці області знають уже все, але мені це цікаво вивчати. Також перечитую "Холодний яр". Крім цього, маю книгу про Володимира Винниченка. Ми готуємося до його ювілею у жовтні. Мені надзвичайно цікаво дізнатися про цю людину як художника, чоловіка, а не лише науковця та письменника. У мене є друзі, які приносять хорошу літературу. Наприклад, зараз переді мною лежить книга "Іду на мир". Мені є, що читати, і на це йде велика частина мого вільного часу.