Як вісімнадцятирічна Аміна Козин розвиває Кропивницький
#люди

Летиція Курята
Фото: архів героїні
Вісімнадцятирічна кропивничанка Аміна Козин вже три роки пише і виграє проєкти на Громадському Бюджеті. Вона — студентка-політологиня у ЦДПУ імені Володимира Винниченка. Крім цього дівчина працює помічницею депутатки міської ради Валентини Яремчук. А починаючи зі школи Аміна активно бере участь у громадському житті міста. Про свій професійний шлях, складнощі, з якими стикається молода дівчина у політично-громадському просторі, та плани на майбутнє дівчина розповіла нашій журналістці.
— Коли розпочали брати участь у розвитку громадського простору?
— Це був 2016-й рік. Тоді я виграла у конкурсі есе Костянтина Яриніча екскурсію до Верховної Ради України. Поїздка мене надихнула і стала певним стартом у моїй діяльності. А у 2017 році почав діяти конкурс «Громадський бюджет». На нього я подала свій перший проєкт — топіари. Тоді ж я познайомилася з Валентиною і стала працювати над різними проєктами. «Зелена скульптура «З миром і добром» — 37 голосів, «Закохані ліхтарі» — 170 голосів, «Інноваційна дитяча медицина» — 1603 голосів — саме так розвивалися мої проєкти-переможці.
— Чому тебе зацікавила саме ця ніша діяльності?
— Мені подобається, що саме люди вирішують, які проєкти найголовніші. Все це робиться для покращення життя містян. У громадському просторі багато можливостей для навчання. Люблю тренінги, зустрічі, де можна обмінятися досвідом. На одному з крайніх я стала спікеркою, де розповіла про власні проєкти. На мою думку, найбільша проблема громадського бюджету — політика. Проте це існує не лише у нашій країні. У мене є мрія: щоб в області запрацював всеукраїнський Громадський Бюджет. Це розширить можливості, дозволить залучати більше інвестицій тощо.
— Чи з дитинства думали про політику чи мали інші плани на професію?
— Скільки себе пам'ятаю, із самого дитинства влаштовувала концерти. Мені подобався сам процес організування. Про політику ще не думала, хотіла стати дизайнером, перекладачем. Проте саме у 10 класі захотілося стати депутатом міської ради.
— Що саме ти робиш у координаційній раді?
— До координаційної ради мене внесли як активну громадську діячку. Займаємося затвердженням календарного плану, визначаємо та затверджуємо проєкти, допущені до голосування, затверджуємо рейтинг проєктів, затверджуємо зміни до положення тощо.
— Наскільки до порад молодої людини прислухається старше покоління?
— Зараз, так, прислухаються. Коли тільки почала свою діяльність, ставилися не дуже серйозно через вік. Думали, що прийшла якась дівчинка і щось хоче. Проте зараз, дивлячись на те, що вже зроблено, самі звертаються до мене. Наприклад, разом із поліцією ми робили безпековий проєкт. Ми і надалі співпрацюватимемо з ними.

Багато хто звертався за порадами, які стосувалися шкіл, університетів, — таким чином я ще більше комунікую і в разі чого можу когось із кимось познайомити для співпраці. Проте все одно є люди, які залишилися зі своєю думкою.
— Розкажи про свою участь у Громадському Бюджеті: проєкти, переможці, яка їхня доля зараз?
— Один із проєктів-переможців — "Інноваційна дитяча медицина". Завдяки цьому у міській дитячій поліклініці з'явились електронна черга, сенсорний кіоск, обладнання для лікарів (принтери, комп'ютери, інтернет, спеціальна хмара). Найголовніше, на мою думку, що тепер можна реєструватись онлайн. Сама пробувала і це працює. У розробці проєкту приймали участь головний лікар поліклініки Микола Макєєнко та начальниця управління охорони здоров'я Оксана Макарук.

Також реалізований проєкт — "Закохані ліхтарі", які працюють від сонячної енергії та мають wifi-зону. Багато хто не вірив у цей проєкт, проте вже півтора роки ця локація працює.
— Який із реалізованих проектів вважаєш найбільш вдалим?
— Гордість бере за обидва. Не можу виділити один, бо медичний проєкт важливий, а ліхтарі — перший.
— З якими складнощами довелося зіткнутися під час написання проєктів?
— Радянський погляд деяких людей. Наприклад, якщо подають інноваційний проєкт — паркінг із сонячними батареями — всі почали думати, що це неможливо зробити. Вони навіть не пробували думати і дивитися на ситуацію з іншої сторони.

От із закоханими ліхтарями говорили, що неможливо реалізувати, бо це все має бути окремо — лавка, wifi, сонячна панель, ліхтарі. Я подала приклад місто Рівне, де є схожий проєкт і все працює як єдиний механізм.
— Скільки потенціалу використовує Кропивницький і чого не вистачає місту?
— Думаю, близько 30%. У нас багато проблем, але чомусь першочергово звертають увагу не на те, що потрібно. Охорона здоров'я, екологія, благоустрій, молодіжний напрямок — усе це стоїть. Тільки піднімають питання і нічого не роблять далі.

Багато громадських організацій існує, але немає згуртованості, команди, щоб щось дійсно вирішувати.
— Якби мала чарівну паличку, щоб змінила у розвитку міста?
— В першу чергу, — водойми. Думаю, влітку чи не кожен містянин відчуває запах, як мінімум. Наступний крок — співдружність з Китаєм. Я вважаю, що це та країна, яка може залучати нашу область у співпрацю. Наприклад, Полтавська область продаватиме м'ясо китайцям. А у нас — уранові шахти, сільськогосподарська техніка, зернова культура тощо.
— Чим займаєшся у вільний час?
— Вивчаю китайську, підтримую англійську мову, дивлюся фільми. Час проводжу як типова молода людина. Люблю навчальні поїздки і дивитися міста.
— Які плани на майбутнє і яким бачиш Кропивницький через п'ять років?
— Стати депутаткою міської ради. Через п'ять років хочеться бачити більше цікавого й необхідного: розумні зупинки, камери відеонагляду, безпечні пішохідні переходи. Хочеться розвитку вже існуючих програм. Бачу Кропивницький привабливим для туристів, з хорошою екологією. Хочеться, щоб більше людей приїжджало, а не виїжджало звідси.
Сторінка Аміни Козин у соцмережі:
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website