— Наша делегація розпочала візит із міста Нашвілл, штат Теннессі. Тут протягом трьох днів ми брали участь у масштабній конференції, де зібралося близько 5000 представників місцевого самоврядування із США, Європи, Азії тощо.
Ключова ідея на цьому заході — багато міст Америки мають на чолі "city manager" (з англ. — менеджер міста), професійного адміністратора, який займається менеджментом майже всіх процесів у місті.
Після цього наша делегація розділилася на дві підгрупи. Кожна рухалася своїм маршрутом, а згодом ми зустрілись у Вашингтоні. Наша підгрупа поїхала у місто Франкфорт, штат Кентуккі — класична американська глибинка. Наступним містом став Моргантаун, штат Західна Вірджинія. Місто відоме своїм Університетом Західної Вірджинії — провідним вишем штату.
Тому це Моргантаун можна сміливо назвати студентським. Заключною точкою візиту став Вашингтон — столиця США — ділове й урбанізоване місто, — розповідає Сергій Ткаченко.

1. У США є багато можливостей для самореалізації людей — у мистецькій, науковій, бізнесовій чи будь-якій іншій сфері. Локальні центри заохочують своїх жителів розвивати та створювати ідеї у міському просторі.

2. У містах, де ми були, досить важко знайти класичний супермаркет. Наприклад, щоб знайти продуктовий, потрібно пройти чимало кварталів. Здебільшого великі ТЦ знаходяться на околицях міст. Натомість перші поверхи будівель займають кав'ярні, ресторанчики, сувенірки, книгарні, офіси або ж просто жилі приміщення. МАФів узагалі немає. Тут усе створено для спілкування та дозвілля містян.

3. Люди відкриті до спілкування, дуже привітні. Здебільшого вітаються, навіть якщо ви незнайомі. Помітив, чим менше місто, тим більш привітні його жителі.

4. Всі містечка, де ми були, — це про співтворення тих просторів, де живуть люди. Якщо йде мова про перетворення, наприклад, старої промзони на рекреаційну зону — це питання виноситься на публічні обговорення з містянами, представниками бізнесу та влади. Завдяки цьому люди виробляють спільну стратегію, над якою потім разом працюють.

Наприклад, у Моргантауні не вистачає апартаментів для проживання студентів (їх у місті проживає близько 30 тисяч). Одна з місцевих ГО адмініструє процес перетворення старих будинків на студентське мікросередовище або новий корпус. Вони є посередниками між адміністрацією міста, університетом і власниками нерухомості. Здебільшого ГО створюють вмотивовані люди, які готові професійно займатися тією сферою, яка їм близька. А місцевій адміністрації простіше оголосити на тендерній основі чітко сформульовану задачу. Тоді ж організації змагатимуться за право виконати цей проект. У Моргантауні, зі слів їхнього сіті-менеджера, працює близько ста активно діючих профільних організацій. Вони здебільшого — партнери міста. Натомість у Кропивницькому декілька сотень організацій існують формально, а активно працюють одиниці.

5. США — країна великих можливостей, проте, щоб стати тим, хто створив себе сам, доведеться дуже важко працювати. Зачасту американці мають декілька робіт.

6. Повага до тих, кому громада делегувала особливі повноваження. Декілька разів був свідком, коли вулицею проїжджав транспорт спецслужб (поліції, швидкої допомоги тощо), водії одразу ж роз'їжджалися та створювали зручний коридор для проїзду.

7. Система сплати податків. Американці сплачують податки самостійно раз на рік. Потім місто чи округ знає, які фінансові можливості вони мають. Це дає змогу сформувати збалансований бюджет. В Україні ми закладаємо в наші бюджети гіпотетичні очікувані цифри, сподіваючись, що ми досягнемо цих показників, а потім маємо, що маємо.

8. Повага до інституту приватної власності. У містах, де ми були, зазвичай біля приватних будинків немає парканів. Проте заходити на цю територію без дозволу власника не прийнято. Мені здалося, що місцеві жителі мають значно ширшу зону комфорту, яка включає сусідню вулицю, район чи загалом місто.

9. Університетська освіта. Навчання у США якісне, проте коштує дорого. Наприклад, середня вартість за рік навчання в Університеті Західної Вірджинії — близько 50 тисяч доларів. Платять за навчання самі ж студенти. Університетська освіта створює додаткові можливості й переваги при працевлаштуванні, але далеко не всі можуть її собі дозволити. Тому й відношення студентів до навчання кардинально інше — всі вчаться, бо по завершенні вишу маєш декілька років працювати, тільки щоб повернути навчальний кредит.

10. Звичайно ж, тут не все ідеально. До прикладу, у тих містечках, де ми були, щиро зізнавалися, що є проблеми з утилізацією відходів. Проте у містах дуже чисто. Адже більшістю комунальних послуг — водопостачання, прибирання та вивіз ТПВ тощо — займаються приватні компанії.

Американці працелюбні, конкурентні, цінують свій та час інших людей. До прикладу, якщо зустріч запланована з 10 до 11 години і ви запізнилися, то розпочнеться тоді, коли ви прийдете, але закінчиться рівно об 11. Адже, час — це гроші.

Якщо порівнювати американців із нами, то українці дуже мало посміхаються і зазвичай ходять із похмурими виразами обличчя.

Чому наші міста мають повчитися в американських? Більше акцентуватися на пошук нових можливостей, залучення якісних людей та ідей, а також ефективних моделей адміністрування. Не боятися впроваджувати інновації.

У США міста конкурують між собою за людей, інвесторів тощо. Вони працюють над тим, щоб місто росло у різних вимірах — інфраструктурному, інформаційному, туристичному, фінансовому тощо, а не чекають лише дотацій та субвенцій.

Кожне місто — автономний організм, який час від часу співпрацює та конкурує з іншими містами та територіями, але зазвичай керуючись правилом "win – win" (переміг — переміг).