"Так співпали зорі. Разом із колегою Ольгою Івашурою знайшли в Інтернеті інформацію про міжнародний рух Design for Change, саме тоді у розпалі був наш благодійний проєкт. Ми вирішили подати фільм з історією про безпритульних тварин у реабілітаційному центрі "БІМ" на конкурс, адже за всіма критеріями наш проєкт підходив. Сам рух Design for Change існує з 2009 року. Його заснувала дизайнерка Кіран Бір Сетхі. Вона розповіла, коли її син пішов до школи, жінка побачила, що школа не вчить, як застосовувати отримані на уроках знання у реальному житті. Тож, Кіран розробила методологію, як навчити дітей вирішувати існуючі проблеми: ідентифікувати, провести мозковий штурм, створити проєкт у команді та поділитися результатами з іншими. Її основний меседж: будь сам зміною. Наш проєкт повністю відповідав методології, тож ми і представили його на саміті в Італії. З України була ще одна команда з Луцька (вихованці релігійної організації YMCA), а зі шкіл лише наша", — розповідає вчителька англійської мови Анна Дудіч.

"Не очікували, що буде настільки тісний контакт з учасниками проєктів. Із самого відкриття саміту організатори проводили роботи з учасниками, створювали інтернаціональні групи із різними віковими категоріями. Із 40 країн ми встигли познайомитися з жителями Чилі, Індії, Тайваня, США, Лондона, Дубаї, Молдови, Польщі — у них зовсім інший менталітет, тип мислення. Цей саміт дав змогу усвідомити, що у світі є набагато більше проблем, ніж ти бачиш. Ми вдосконалили рівень англійської", — розповідає десятикласниця Катерина Бодюл.

"Це дуже крутий досвід, глобальний масштаб і підготовка. Тепер у нас є знайомі по всьому світу. Крім проєктів, практикували англійську, стало легше нею спілкуватися. Почули також багато історій по проєктах. Ми не лише слухали, а й діяли разом із тими, хто їх створював. Багато хто дарував сувеніри. Наприклад, дівчата з Тайваню подарували нам скотч, цукерки, конверт, в якому відмічена на карті їхня країна, один долар тайванський і марку з їхнім прапором. Рим став фоном на саміті. Спочатку комунікації, активності, руханки, проєкти, а вже потім Італія. Це надихає працювати, залучати інших до цього, виходити на новий рівень. Тут у Кропивницькому у нас були однотипні ідеї, а в Римі — ярмарок ідей", — говорить десятикласниця Ліза Подопригора.

"Сподобалося грати з дітьми з інших країн. Практикував англійську, дізнався традиції. Я, наприклад, не звик їсти гостре, холодне, заморожене. А для когось це нормально. Це цікаво", — поділився враженнями шестикласник Святослав Моруз.

"Мені запам'ятався проєкт з Дубаї — смітник Містер Бін. Учасники представили прототип ідеї. Макет смітничка, який подаватиме сигнал водію сміттєвоза, що бак повний. Таким чином вони вирішать проблему "літаючого" сміття по місту", — розповів шестикласник Микола Каушан.

"Я часто їжджу на тренінги, саміти, але цей відрізнявся тим, що тут були діти. Абсолютно безцінний момент, коли бачиш, як діти можуть змінювати світ уже зараз на краще, спілкуватися, не вичікуючи "У майбутньому, коли виростуть". Ні, вони вже зараз можуть це робити. А нам, дорослим, потрібно підтримувати їх, створювати такі платформи", — говорить Анна Дудіч.

"Там було більше 2,5 тисяч дітей і декілька тисяч дорослих. Спочатку проводили різні активності. На початку заходу нас розіграли. Сказали: "А зараз вийде Папа", проте потім додали "Через 20 хвилин". Коли він-таки вийшов, подих перехопило. У нього була досить цікава промова, на жаль, італійською. Український варіант промови доступний на сайті новин Ватикану. Проте деякі меседжі ми зрозуміли. Наприклад те, що планета у нас одна і плану "В" немає", — говорить десятикласниця Ліза Подопригора.

"Майже кожна країна брала із собою вишивку із надписом "Я можу". Потім їх зшили в одне покривало і подарували Папі. Там різні традиції, мови. Приємно бачити свою роботу серед інших. Ми також дарували деякі сувеніри й екоручки учасникам з Індії, Перу, США, організаторам, ведучим і волонтерам", — розповів шестикласник Микола Каушан.

"Наступного року Міжнародний дитячий саміт відбуватиметься у Бразилії. Ми знаємо, що нам є, куди рухатися. Хочеться розвивати цей проєкт. Наприклад, створити у місті автомати влітку, які видають воду: підходить котик чи собачка, механізм реагує на нього і наливає воду", — розповідає десятикласниця Катерина Бодюл.

"У першу чергу хочеться подякувати засновниці, яка придумала рух й організаторам — Федерації римських католицьких шкіл. Вони всіх учасників поселили, нагодували, дали кожній команді виступити, провели розважальну програму — це неймовірна логістика", — розповідає Анна Дудіч.

"Діти приїхали маленькими агентами змін. Кожен привіз частинку великого світу додому. Вони повернулись із саміту іншими: із новим досвідом, знайомими, впроваджуватимуть нові ідеї. Так і змінюється світ і це неймовірно. Це тільки перша сходинка. Відчуття, що я була в усьому світі одразу. Хотілося б, щоб вони перейняли найкраще в інших. Образливо, що каток радянського союзу залишив нашу націю без моральних стрижнів, в деяких моментах це видно. Наприклад, нашим дітям ми пояснювали, хто такий Папа, чому він духовний лідер для багатьох, що зараз відбудеться величний момент. А от діти з інших країн просто плакали від зустрічі з ним. Нам потрібно зводити свої моральні стрижні. Без фундаменту духовності, високих моральних цінностей, суспільство не виживе. Нам потрібно тільки разом робити все", — розповідає класна керівниця 6-В Ольга Івашура.

"І це дійсно так. Наприклад, одна із команд з Дубаї розробила легкий тент для безпритульних. Що найцікавіше — у них же немає людей без житла. Вони це зробили для інших країн, в яких є така проблема. Ось це показник цивілізованого суспільства. Коли ти чимось ділишся, щось даєш — це має бути найбільшим щастям для нас", — розповідає Анна Дудіч.

Під кінець своєї промови Папа додав:

"Дуже добре, що ви відірвалися від смартфонів, вони з вами не поділяться людським теплом".